Рання слава та трагічна доля зірки радянського кіно з Чернігова Інни Бурдученко

Інна Бурдученко – молода радянська акторка з Чернігова, відома завдяки своїй ролі в антирелігійному фільмі «Іванна». Цю талановиту дівчину запрошували на зйомки до Москви та Ленінграду. Але, як кажуть не судилося: її життя у 21-річному віці обірвав трагічний випадок – Інна загинула під час зйомок чергового фільму. Чому так сталося і чи могло бути інакше? Про все це ми розповімо в нашій статті на сайті chernihivchanka.

Деталі біографії Інни Бурдученко

Інна Георгіївна Бурдученко народилася 31 березня 1939 року в Чернігові. В дитинстві дуже любила читати, відвідувала гурток художньої гімнастики. Батьки хотіли, щоб їх дитина стала лікарем, а деякі з родичів пророкували Інні кар’єру спортсменки. Але сама Інна обрала третій шлях – захотіла стати акторкою. Закінчивши середню школу, Інна поїхала підкоряти київський Театральний інститут імені Карпенка-Карого.

Не пройшовши конкурсний відбір, дівчина була змушена повернутися додому в рідний Чернігів. Але мрія про театр не відпускала. Через деякий час після повернення Інна влаштувалася в обласний театр реквізитором. Час від часу грала в масовці, а потім їй запропонували роль Джемми в «Оводі». Це був перший успіх Інни на сцені. Завдяки цьому в 1957 році її прийняли в інститут на курс Володимира Неллі.

Під час навчання на третьому курсі Інні запропонували пройти кастинг на роль Іванни в однойменному фільмі Володимира Івченка. Грати Іванну бажали і інші акторки, але роль дісталася Інні. 

Цікаво, для того, щоб її героїня виглядала натуральніше, акторці довелося декілька днів голодувати.

Сюжет фільму «Іванна»

Фільм Володимира Івченка змальовує зрадницьку роль західноукраїнського духовенства у Другій світовій війні (з точки зору радянської влади). Бурдученко зіграла роль Іванни Ставничої, дочки священика греко-католицької церкви Теодозія. Після навчання в школі дівчина намагалася вступити до Львівського університету.

Секретар прийомної комісії, який був таємним націоналістом сказав Іванні, що її не прийняли через соціальне походження. Але по ходу фільму з’ясувалося, що наречений Іванни, Роман Герета приховав від дівчини правду про виклик до вишу. Вона звернулася по допомогу до митрополита Андрія Шептицького. Владика порадив стати монахинею.

Згодом починається війна. Німці захоплюють Львів. Іванна з жахом та подивом спостерігає, як служителі церкви Божої благословляють вбивства євреїв, партизан та звичайних мирних українців.

Юлія, подруга Іванни зводить її з партизанами. Іванна стає членом одного з партизанських загонів і починає боротися з загарбниками. Таке рішення стає фатальним: уніати вистежують Іванну і здають німцям. Гітлерівці катують патріотку, а згодом – страчують.

Прем’єра фільму відбулася в 1959 році в Жовтневому палаці. Глядачі сприйняли фільм «на ура»: здавалося, що героїня Інни існувала насправді. Через рік фільму дали другу премію на Загальносоюзному фестивалі. Здавалося, в житті Інни починається біла смуга: вона отримувала безліч запрошень від радянських кіностудій.

На одній з прем’єр «Іванни» Інна познайомилася зі своїм прихильником, Ігорем Кирилюком. Молоді люди сподобалися одне одному, і незабаром одружились.

Як загинула актриса Інна Бурдученко

На превеликий жаль, життя іноді буває жорстоким до молодих та обдарованих. Саме так і сталося з Інною. 30 липня 1960 року Інні запропонували знятися в фільмі «Так ще ніхто не кохав». Це була робоча назва фільму. В кінотеатрах його показали під назвою «Квітка на камені».

В цьому фільмі була одна дуже небезпечна сцена – головна героїня повинна була забігти до палаючого дерев’яного бараку та врятувати червоний прапор. Режисер Анатолій Слісаренко відзняв уже 2 дублі цієї сцени, але цього виявилося замало. Під час зйомок третього барак завалився. Один з акторів масовки Сергій Іванов виніс Інну з вогню і отримав сильні опіки.

Але Інні було набагато гірше: у неї було обпалено 78% шкіри. Акторку помістили в опікове відділення обласної лікарні в Сталіно (тепер Донецьк). Люди здавали зірці радянського кіно кров та шкіру. Проте не допомогло нічого – 15 серпня 1960 року Інна померла від опіків. Трагедія сталася на третьому місяці вагітності зірки.

Поховали Інну Георгіївну Бурдученко-Кирилюк на Байковому кладовищі в Києві.

Чому режисер наказав Інні бігти в полум’я і наражати життя на небезпеку? Чому це не зробив каскадер, як і повинно було б бути в нормальному кіно? Відповідей на ці питання немає. Режисер Анатолій Слісаренко відсидів за свою трагічну помилку (чи халатність) 2 роки з 5 призначених. Але це, як кажуть, зовсім інша історія.