Чернігівська земля дивує талановитими людьми та непересічними особистостями. Ця розповідь – про письменницю Олену Печорну, яка у 2021 році здобула відзнаку «Золотий письменник України» від міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова». Її книжки добре відомі багатьом українським читачам.
Про себе Олена Печорна говорить, що вона та людина, яка змогла втілити свою мрію. Колись письменники здавалися для неї людьми з інших світів. Тепер вона впевнена, що це звичайні люди, тільки з вогником всередині. А іще переконана, що для здійснення мрії дуже важливо вірити в успіх та йти до своєї заповітної мети. Більше на chernihivchanka.info.
Мрії дитинства
Справжнє ім’я письменниці Олени Печорної – Олена Вікторівна Сердюк. Олена народилася 23 лютого 1982 року в селі Левковичі, що знаходиться у Чернігівському районі. Дівчинка зростала у звичайній сім’ї – мати була медикинею, батько працював інженером.
Після народження доньки сім’я переїхала до селища Михайло-Коцюбинське. Оленка з дитинства любила читати, а потім натхненно фантазувала на тему прочитаного. Спершу записувала свої фантазії в записничках чи щоденничках і давала читати лише найближчим людям. Коли навчалась в 11 класі, майбутня письменниця вирішила представити свої твори на літературному конкурсі «Проба пера». Для конкурсу Олена написала твір «Дівчинка, яку любив дощ» – в ньому йшлося про дівчинку, хвору на лейкемію. Природно було очікувати від конкурсантів твори про кохання, подорожі та мрії, та Олену хвилювали важкі та болючі теми.
Олена була дуже здібною до навчання й закінчила загальноосвітню школу із золотою медаллю. Потім дівчина вступила до державного університету імені М. Гоголя у м. Ніжині, де здобула диплом з відзнакою.
По закінченні університету Олена деякий час викладала українську мову та літературу в загальноосвітній школі №1 міста Славутич.
Перший роман та його успіх
Першим твором Олени Печорної є «Грішниця». Книжка дуже швидко стала бестселером принесла письменниці значний успіх: у 2012 році Олена увійшла у двадцятку кращих майстрів слова України за версією журналу «Фокус». Твір вперше побачив світ у 2010 році – тоді він був виданий 10-тисячним накладом. Роман швидко став популярним і його перевидавали іще декілька разів. Загальний тираж книжки дуже скоро сягнув за 25 тисяч примірників.
У творі розповідається про важку жіночу долю. Місце подій книги – невеличке містечко та село, що розташоване в зоні ЧАЕС, від чого роман стає ще більше трагічним. Як розповідає Олена в одному з інтерв’ю, вона не бралася саме за тему трагедії на ЧАЕС, а писала те, що відчувала. Задум роману «Грішниця» народився у письменниці в студентські роки – вона якось прочитала інтерв’ю жінки, що була хвора на СНІД. Олену настільки збентежили її почуття та емоції, що рішення написати про таку жіночу долю з’явилися самі по собі. Через цей роман авторка нагадує своїм читачам про внутрішнє небо, що є в середині кожного, а також про важливість бути милосердними один до одного.
За словами авторки, у рукописі твір мав назву «Висле небо або Сповідь грішниці» і саме з цією назвою він став лауреатом міжнародної літературної премії імені Олеся Гончара. Як згадує авторка, про премію повідомили саме тоді, коли вона народила другу доньку. Тож отримувати нагороду поїхав чоловік письменниці.
Після такої відзнаки Олена повірила в себе та розіслала роман багатьом видавництвам. Підписуючи контракт з письменницею, в одному з видавництв її попросили змінити назву роману, тому що саме тоді виходило з друку багато книжок, що мали у назві слово «сповідь». Назва роману Олени Печорної скоротилася і швидко запам’яталася. А твір здобув належну популярність серед читачів.