Підлітковий вік не настає зненацька, не можна визначити конкретну дату чи день, коли дитина перетворюється на підлітка. Але ж ці зміни в якийсь момент стають ой які помітні! Вчорашня “золота дитинка” починає бунтувати, огризатися, стає грубою та відстороненою. Далі на chernihivchanka.
Це надзвичайно складний та важливий період в стосунках дитини з батьками. Якщо їм не вдасться знайти порозуміння, це може призвести до повного віддалення у стосунках. І тут батькам дуже важливо зберігати здоровий глузд, пам’ятати, що підліток не завжди може контролювати свої емоції і, попри зовнішню колючість, дуже потребує уваги та любові.
Особливості підліткового віку
У віці 10 – 18 років (у кого як), для дітей дуже характерним є бажання відділитися від батьків, стати більш самостійними, знайти себе та подбати про свої інтереси. Нерідко цей період є болісним, складним для тинейджерів, вони переживають тисячі внутрішніх конфліктів, паралельно змінюючись фізично та на гормональному рівні. Звідси агресія, невпевненість в собі, часті зміни настрою…
В підлітковому віці діти часто піддають прийняті авторитети сумніву. Вони перестають ідеалізувати батьків та починають шукати нові цінності, важливі саме для них. Нормальним для тінейджерів є постійне бажання експериментувати, часто при цьому випробовуючи терпіння батьків та навіть провокуючи їх. Прояви неповаги, постійні суперечки, намагання довести свою точку зору попри все або ж абсолютна байдужість – з усім цим можуть зіткнутися батьки підлітків.
Поради мамам: переводимо фокус на себе
Мамам, особливо якщо вони мали близькі стосунки з дитиною до початку підліткового віку, особливо важко переживати дитячу сепарацію та зберегти при цьому здоровий глузд. Тут на допомогу приходять поради психологів, які часто радять перестати драматизувати, намагатись виховувати підлітка та просто перевести фокус на себе. Так, варто почати приділяти собі трохи більше уваги, даючи тінейджеру можливість проявити бажану самостійність. В підлітковому віці їм вже не потрібна постійна допомога, нема потреби контролювати, чи поїла дитина, чи застелила ліжко. Покажіть дитині, що у вас також є особистий простір, що ви не просто мама, а ще й особистість, дружина, спеціалістка на роботі.
Від цього ви аж ніяк не перестанете бути мамою, але підліток зможе подивитись на вас по-іншому і у вас почнуть формуватися нові, вже дорослі відносини. Ну і, звісно, ні в якому разі не можна реагувати агресією на агресію, не можна повністю ігнорувати дитину, зневажати її. Безумовна батьківська любов, яка все витримає – ось що зараз потрібно дитині. Любов, що не судить, не виховує, не “пиляє”… Тільки за умов адекватного ставлення батьків до дитини-підлітка з неї виросте дорослий зі здоровою психікою.
До речі, до введення карантинних обмежень в Чернігові відомі психологині Анна Чепурна та Олена Гирченко неодноразово проводили зустрічі та лекції для батьків підлітків, на яких допомагали їм подолати цей складний період.
