Свято-Успенський Єлецький жіночий монастир – один з найдавніших і найбільших монастирів Чернігова. Географічно обитель знаходиться на південному заході Болдиних гір в кілометрі від Валу – історичного центру міста. Монастир заснували в XI столітті в період правління князя Святослава Ярославича. Своєю назвою Єлецький, монастир забов’язаний хвойним лісам, де його заснували. Більш детально про святу обитель в нашому матеріалі на сайті chernihivchanka.info.
Як і хто побудував монастир
Будівлі монастиря відносяться до різних історичних періодів. Так, Успенський собор виник в XI столітті, огорожа і дзвіниця у XVII, келії монахів з XVI по XVIII. Будинок настоятеля збудували у XVIII столітті.
Місце, на якому знаходиться монастир, називається Єлецькою горою. Історики і археологи вважають, що до монастиря тут була резиденція місцевих князів. Один з правителів навіть недалеко похований – у Чорній Могилі.
Точно визначити дату зведення монастиря майже неможливо – суперечки з цього приводу тривають і досі. Згідно однієї з версій, князь побудував Свято-Успенський монастир в 1060 році на місці явлення чуда – образа Богоматері на ялинці. Прийнято вважати, що це сталося 3 лютого 1060 року.
Після цього неподалік від чудоявлення стали селитися ченці в печерах. Одним з них був сам преподобний Антоній Печерський. Згідно з легендою, саме він і київський князь дали початок Києво-Печерській лаврі. Князь Святослав, як людина дуже віруюча, побачив у цьому боже знамення і наказав побудувати Успенську церкву. Ікона, явлена людям, отримала назву «Нев’янучий цвіт». Цей образ Богоматері вважається святинею не тільки Сіверщини, а й всього православ’я.
Як Єлецький монастир став католицьким та знову повернувся в православ’я
Через десятки років після описаних подій на місці дерев’яної церкви з’явився собор з каменю. 1239 рік став «чорним» для всієї Русі. Від монголо-татар постраждав і сам Чернігів, і собор. Більше двох століть храм був у занепаді.
Відродження почалося на початку XVI століття, коли майже вся територія сучасної Чернігівської області включно з Черніговом перейшла під владу Московського князівства. Московити оточили церкву укріпленнями і прислали з Московії своїх ченців.
У 1611 році прийшла інша біда – Польща. Її війська спалили Чернігів вщент, ченці забралися в свою Москву. З 1623 року обитель перейшла у власність католицького ордену єзуїтів.
У 1649 році українські козаки звільнили місто від поляків, а відтак обитель повернулася до православної гілки християнства. Козацький період монастиря багатий на історичні постаті. Це Лазар Баранович, архієпископ, Феодосій Углицький, засновник Чернігівського колегіуму Іоан Максимович.
При Іоаникії Галятовському в монастирі виникли келії з каменю, відремонтовано і реконструйовано Успенську церкву, побудовано Петропавлівську церкву. Іоаникій сприяв появі в обителі багатої бібліотеки.
Одним з найвідоміших настоятелів монастиря став Данило Туптало – церковний діяч і автор релігійної літератури. В православній традиції Дмитра Туптала знають як Димитрія Ростовського.
Єлецький монастир – почесний некрополь
На протязі різних віків Єлецький монастир також використовувався як некрополь для вершини суспільства. Тут поховані: батько Павла Полуботка, який заповів Україні незліченне багатство, Дунін-Борковський, «чернігівський Дракула», полковник Яків Лизогуб та багато інших видатних людей, про яких ми писали в наших статтях і будемо писати.
Рекомендуємо прочитати:
Злет та падіння Чернігівського князівства
Містичний Чернігів та український Дракула
Хто похований у Чорній Могилі?
Чим ще відомий Єлецький монастир
Єлецька обитель відома не тільки Успенським собором, а й іншими історичними пам’ятками. На території обителі є 36-метрова дзвіниця. Це найстаріша така споруда у всій Наддніпрянщині. Дзвіниця складається з двох ярусів, що будувалися в різні історичні періоди. Нижній ярус з’явився у 1670-1675 роках і виконував суто оборонну функцію. Верхній ярус, який призначено для дзвонів, було добудовано значно пізніше.
Поруч з дзвіницею знаходиться будинок, де проживав сам Феодосій Углицький, а також всі місцеві настоятелі з XVII по XVIII століття.
В монастирі колись була велика бібліотека князя Святослава. Дослідники і досі ламають голову над тим, куди вона поділася.
В 1921 році радянська влада закрила монастир. Відновилося релігійне життя в обителі тільки на початку 90-х з розпадом СРСР.
Зараз обитель діє як жіночий монастир, відкритий для послушниць і прочан. Знаходиться монастир в Чернігові за адресою: вулиця Князя Чорного, 1.
