Не секрет, що багато зірок російського кіно та шоу-бізнесу має українське коріння. Так склалося, що в пошуках кращої долі та перспектив наші часто актори їхали в сусідню країну на деякий час і залишалися там назавжди. Відома актриса російського кіно Марина Орел теж “емігрантка” з України, хоча у неї трохи інша історія, пише chernihivchanka.info.
З Чернігова до Воронежа
Марина Орел народилася в Чернігові у 1979 р., тоді Україна ще входила до складу СРСР. Марина була ще зовсім дитиною, коли її батьки переїхали до Воронежа, де оселилися в мікрорайоні Піщанівка.
Чому поїхали з Чернігова? У своїх інтерв’ю Марина не вдається в подробиці, говорить в Воронеж їх “закинуло” волею долі. За словами актриси, зі столицею Чорнозем’я її пов’язують складні стосунки.
З одного боку, тут пройшло дитинство, юність, навчання в місцевому хореографічному училищі, балетні класи якого вона згадує з великою теплотою. З іншого боку, була “пролетарська” Піщанівка початку 90-х, звідки вона втекла при першій нагоді в Москву.
Чи підтримує Марина зв’язок з воронежськими друзями? Актриса зізнається, що велика частина їх курсу розлетілася по Європі і якби не інтернет, всі б давно втратили один одного, а так, деякі контакти залишилися і відносини тривають.
З Воронежа до Москви
Втім, це сьогодні, а тоді кинувши в сумку дві футболки, джинси, паспорт і диплом вона поїхала в величезне місто, де на неї ніхто не чекав, щоб раз і назавжди змінити своє життя.
І потрібно сказати, що їй це вдалося, хоча все вийшло не так, як вона планувала, адже про кар’єру в кіно Марина тоді й не мріяла. Втім, у Москві їй відразу пощастило. У 1997 р. провінційна танцівниця потрапила на кастинг в балет театру-кабаре “Летюча миша”, яким керував сам Григорій Гурвич, і що дивно, її туди взяли.
Власне, Гурвич і розгледів в Марині задатки драматичної актриси. За спогадами Орел, це сталося під час репетиції спектаклю “Велика ілюзія”, коли Григорій Юхимович зауважив, що танцювати їй мало і потрібно говорити на сцені. Потім, розповідає Марина, він ще кілька разів наполегливо повторював їй це, а перед самою смертю буквально зажадав, щоб вона поступила в знаменитий “ГІТІС”.
Так, з благословення відомого режисера, Марина Орел попала в театральний виш, в майстерню Марка Захарова, який закінчила у 2003 р. Потім вона влаштувалася в трупу театру на Малій Бронній, який став для неї рідною домівкою на багато років.
Кінокар’єра
Кінодебют Марини Орлової припав на її студентські роки. Віктор Шаміров знімав комедійний серіал за відомим ситкому “Друзі” і запросив акторку на невелику роль у проекті “Чай, кава, потанцюємо”. Потім Орел знялася в епізодичній ролі у Петра Буслаєва в його знаменитому “Бумері”. І в тому ж 2003 році їй запропонували головну роль в телемюзиклів “Викрадачі книг” Леоніда Рибакова.
Після такого стрімкого старту подальша кар’єра в кіно Марини Орел розвивалася тільки вгору. Її фото часто з’являлося на обкладинках журналів, а ім’я було на слуху у критиків і глядачів, які відзначали стабільне професійне зростання актриси.
Особисте життя
Особисте життя Марини Орел склалася також вдало. У 2009 р. вона вийшла заміж за режисера Павла Бардіна, у них дві дочки. Зараз сім’я живе в Москві.
До речі, у березні 2014 р. Марина Орлова та її чоловік підписали лист російських акторів “Ми з вами!”, спрямований проти агресії Росії в Криму та на Сході України.
