Як розвивалася чернігівська мода?

Насправді, кожен із нас щоразу чув про українське вбрання, адже воно є невід’ємним атрибутом кожного національного свята й чудово доповнює повсякденний образ. Наразі надзвичайно важливо поширювати серед широкого загалу тенденції створення етнічного одягу. Сьогодні у нас є можливість обрати якісну тканину, колір, текстуру, матеріал, але чи завжди так було? Далі на chernihivchanka.

У нашому регіоні люди також намагалися підбирати різнобарвний одяг для урочистих подій. Кожен куточок України заклав свої  цінності у розвиток сучасної української моди. Чернігівці так само взяли у  цьому  безпосередню участь, адже внесли своє бачення в те, як повинні виглядати українець чи українка,  котрі раніше  мешкали на тих землях, що й зараз ми. 

Який одяг був популярним у щоденному житті чернігівців?

Оскільки на теренах нашого північного регіону дійсно інколи непередбачувані погодні умови, то й вимоги до пошиття  вбрання були відповідними. Переважна частина області належить до етнографічного регіону Полісся, тому мода на цій території  була поділена на дві частини, адже південна й північна дещо відрізнялися саме через особливості в дизайні одягу, бо на кожній землі були свої символи, які закладали у сукні, спідниці, сорочки, взуття. 

Наші предки найчастіше використовували у своєму одязі переважно білий колір, адже він завжди відображав легкість, мир, добро, душевний спокій. Але звісно,  для того щоб створити  контраст,  популярними у вжитку стали  також червоний, чорний й природні кольори, які тоді легко можна було зробити з лляних ниток та натуральних барвників. 

Щодо жіночого одягу, то він був наповнений різноманіттям фасонів: корсети, юбки, плахти, хустки, намітки. На теренах чернігівського регіону надавали перевагу цікавим, своєрідним дизайнерським  рішенням,адже нитками здебільшого вишивали білим по білому, тому  характерним для наших сорочок   було ніжне мережування.

Орнаментами часто доповнювали нижню частину спідниці та рукавів. У північних регіонах, зокрема, й у нас, найчастіше жінки надавали перевагу  червоному, синьому, зеленому, білому, чорному кольорам.

Верхній одяг, що був характерним для нашого регіону

У Чернігівській області  завжди були холодні зими, тому як жінки так і чоловіки  намагалися запасатися  доволі теплим одягом. На Чернігівщині  широким попитом користувалися полушубки, тобто кожухи, які  були середньої довжини й здебільшого закривали коліна. 

Природній колір тканин був білим, але наші люди вже тоді вносили яскраві фарби у свої  образи, тож дехто намагався пофарбувати  верхній одяг у незмінно популярні червоний, чорний, синій, зелені кольори. 

Для селян зимовий одяг був найбільш недоступним, адже щоб його придбати чи пошити потрібно було використати багато матеріалів та коштів. За пишно оздобленим кожухом найчастіше можна було розпізнати  знать, проте,  інші тяжко працюючі чернігівці намагалися не залишатись осторонь тодішніх  новітніх модних тенденцій.   

Кожухи оздоблювали  теплою вовною, яка була сірого, чорного, білого кольорів. Часто додавали оригінальний дизайн: вишивка, аплікації, візерунки, фарби.  У них могли закладати природні та національні мотиви. 

Але для урочистих подій деякі наші предки мали можливість замовляти у майстрів розкішний верхній одяг— шишуни, себто дуже довгі кожухи, які були  доволі об’ємними й шилися з хутра, дуже теплого та оздобленого за найвищими стандартами якості. 

Чернігівські аксесуари  та головні убори

Головні убори були також надзвичайно важливим атрибутом в тодішній українській моді, адже й зараз велика кількість брендів намагається викликати цікавість у споживачів до національного стилю. 

Жінки, які в той час проживали на теренах нашого регіону обирали для повсякденних образів очіпки, що закріплялися різнокольоровими стрічками, ці головні убори максимально підкреслювали красу будь-якої української жінки. Вони могли бути як однотонними, так й інколи оздоблювалися яскравими орнаментами та візерунками.

Але згодом серед чернігівських жінок популярності почали набувати об’ємні хустки, адже за допомогою них можна було вдало зібрати густе волосся та доповнити образ. Представниці прекрасної статі намагалися перебувати серед  широкого загалу саме з покритою головою. Щоб урізноманітнити дизайн на хустках використовували різноманітні кольори, тканину обирали  в залежності від пори року.

Жінки, які були старшими за віком носили намітки, тобто дуже довгі, правильно  оформлені тканини,  що обмотували навколо голови різними способами й тим самим доповнювали образ, у 19-ому столітті вони були  справжньою візитівкою нашого рідного краю.

Під час проведення деяких українських свят досі збереглася традиція надягати вінки, але раніше їх мало не щоденно використовували молоді дівчата, підкреслюючи свою юність та природну красу.

Щодо аксесуарів, то вони також були розповсюдженими  серед українського жіноцтва, адже існувала можливість виробляти їх із різних матеріалів, купувати на великих міських ярмарках і прикрашати свій образ. Дуже часто на шиї  носили намисто, його підбирали так,  щоб воно контрастувало з кольором вбрання.

Наші жінки намагалися максимально доповнювати щоденне вбрання, адже окрім прикрас на шию, використовували також сережки з різних матеріалів, вони були доволі об’ємними. Окрім цього в продажі на міських ярмарках можна було побачити персні та браслети  яскравих і пастельних кольорів.

Найпопулярніший одяг у Чернігові за часів козацької доби

Не можна не згадати як в Чернігові та області почалося масове пробудження національної свідомості саме під час правління козаків на чолі з гетьманами. Наш край став одним з найголовніших  культурних центрів тієї епохи, його мешканці відчули всю міць українського козацтва. Це не могло не відобразитися на тогочасному одязі чернігівців. За народними переказами, розквіт Гетьманщини значно підвищив матеріальне становище населення, а тому й  селяни й місцеві мешканці мали можливість оздоблювати своє вбрання дорогими коштовностями та  пишними хутрами.

Після походів козаків на Захід, до нас прийшли нові традиції, нове уявлення про те, якою має бути справжня українська мода. З’явилися чудернацькі аксесуари, оздоблення взуття. 

До того ж, якщо жінка була знатного роду, то обов’язковим для неї ставало носіння сорочки вишитої перлами, але молоді дівчатка,  які мешкали поза межами міста, також  неабияк чепурилися і вдягали довгі сорочки, оздоблені вручну, покриття голови як і раніше залишалося основним атрибутом.

.,.,.,.