У XXI столітті фотографування – звична справа для чернігівок. Проте на початку XX століття вона була визначною подією. Тогочасні чернігівки чекали на фотосесію і готувались до неї як до свята. Більше на chernihivchanka.info.
Особливості фотографування в Чернігові на початку XX століття
Мистецтво фотографії в Чернігові розвивається з другої половини XIX століття. Тоді в місті з’явились перші фотографи. Наприклад, Рафаїл Чарнецький, Йожеф Марр, Гітін та Володимир Гольдфайн. І, на думку чернігівського краєзнавця Володимира Руденюка, до цього списку ще варто додати Франца Фрама, Ксаверія Шлегеля та Соломона Утєвського. Деякі з цих фотографів тримали фотостудії в Чернігові.
У 1912 році в Чернігові діяло 5 фотостудій. Йдеться про:
- фотостудію Чарнецьких на Борисоглібській вулиці;
- фотостудію Гольдфайна на Шосейній вулиці (сучасний проспект Миру);
- фотостудію Гітіна на Шосейній вулиці (сучасний проспект Миру);
- фотостудію “Рембранд” на Богоявленській вулиці (сучасна вулиця Шевченка);
- фотостудію Микола Яворовського по Миколаївській вулиці (сучасна Святомиколаївська вулиця).
На початку XX століття чернігівки приходили до цих фотостудій і замовляли там фотосесії. Тоді це була дорога послуга з наступних причин. По-перше, у зв’язку з новизною технології фотографування. По-друге, через те, що воно вимагало особливих професійних навичок з боку фотографа, а також дорогих матеріалів.
Зважаючи на це, чернігівки фотографувались рідко. Далеко не кожна могла дозволити собі фотосесію щороку. Тому мешканки Чернігова старанно готувались до кожного походу до фотографа. Адже це фото могло бути одним за п’ять років чи більше.
Що одягали на фотосесію чернігівки на початку XX століття?
Йдучи на фотосесію, чернігівки одягали найкращий одяг, що вони мали. Наприклад, на сімейному фото знизу мешканки Чернігівщини вбрані в національний стрій. Кожна з жінок одягнута у вишиту сорочку, свиту і спідницю.
Фото батька й матері з дітьми. Кінець XIX століття – початок XX. Чернігівщина. Взято з сайту Музей Івана Гончара.
Напевно, жінки на фото самі вишивали сорочки, адже в кожної різні вишивані мотиви. У крайньої зліва – круглий орнамент і квіти, вишиті темною ниткою. Можливо, чорною або червоною – найпоширенішими кольорами чернігівської вишивки. На сорочці матері сімейства – ледь помітні ромби. У крайньої дівчини справа – рослинний мотив.
Жінки на фото не дарма одягнули вишиті сорочки на фотосесію. Якщо подивитись на фотографії інших чернігівок початку XX століття, майже всі вони у вишитих сорочках. Це був один з найпопулярніших елементів вбрання черніговок на фотосесії. Адже вишиванка завжди була символічним одягом українців, чернігівки одягали її на виняткові події.
У холодну пору року на сорочку вдягали свитку – традиційний приталений верхній одяг з домотканого сукна. А під неї вовняну спідницю, як от у жінок на фото вище.
Залежно від віку чернігівки одягали на фотосесії або квітковий вінок зі стрічками, або очіпок – головний убір, що ховає волоси. Це пов’язано з народними повір’ями українців. Згідно з ними, заміжня жінка має покривати волоси. І чернігівки також дотримуватися цих правил. На сімейному фото вище видно: мати сімейства в очіпку.
Чернігівки довершували образ на фотографування прикрасами. Їх одягали за принципом – чим більше, тим краще. Тому чернігівки поєднували різні намиста, коралі, баламути, сережки та інше. До приходу більшовиків до влади чернігівки також одягали на фотосесії підвіски з хрестами.
Таким чином, наряди чернігівок на фото початку XX століття по-справжньому святкові. Жінки відповідально ставились до підбору свого наряду на фотографування. Тому кожна чернігівка старалась одягнути все найкраще – власноруч вишиту сорочку, свитку, вовняну спідницю і головне якомога більше прикрас.