Чернігів — надзвичайно фотогенічне місто й це помітно ще на в’їзді до нього. Його історична архітектура в поєднанні із зеленою природою не просто заворожує, а торкається глибини душі. Недарма багатьом гостям хочеться зробити якомога більше фотографій у Чернігові, щоб запам’ятати відвідини цього стародавнього міста. Але в Чернігові стільки красивих локацій, які ж обрати? У цій статті на chernihivchanka пропонуємо вам ТОП місць для ідеальної фотосесії у Чернігові.
Як обрати місце для фотосесії?
Якщо ви турист, то надзвичайно важливо заздалегідь визначитись з місцями, які ви хочете відвідати в Чернігові для фотосесії. Тому, по-перше, вирішіть як довго ви будете в Чернігові, потім встановіть пріоритетність локацій. Що вам цікавіше — історико-архітектурні пам’ятки, унікальна природа Чернігова чи приклади сучасного мистецтва в місті? Виходячи з цього, розплануйте маршрут і час.
Катерининська церква
Майже кожен мешканець Чернігова та гість міста має фотографію поблизу Катерининської церкви — відомої історико-архітектурної пам’ятки із захопливим минулим.
Історія Катерининської церкви тісно пов’язана зі звитягою чернігівських козаків. У 1696 році вони, очолені чернігівським полковником Яковом Кіндратовичем Лизогубом, разом з московськими військами штурмували турецьку фортецю Азов і витіснили османів звідти. Це вдалося їм лише з другої спроби. Зокрема, тому взяття Азову козацькими та московськими військами було визначною подією, і Якову Лизогубу хотілось увіковічити її. Тоді як наприкінці XVII століття найпрестижнішим способом ушанувати чиюсь пам’ять було будівництво храму.
У 1698 році Яків Кіндратович Лизогуб відійшов у засвіти, навіть не розпочавши будівництво храму. Згідно з заповітом Якова, ця справа перейшла до його сина Юхима. Він мав побудувати пам’ятний храм, замість батька, але, як на зло, сильно захворів і помер у 1704 році. Далі обов’язок перейшов до синів Юхима — Якова та Семена, які нарешті виконали останню волю діда. Чоловіки обрали одне з найвищих вільних місць у Чернігові, щоб храм було видно звідусіль. І почали будувати, відповідно до тогочасної барокової моди. Тому ця церква:
- Висока та з витягнутими куполами;
- Безстовпна, п’ятибанна та хрестоподібна;
- Розкішно оздоблена;
У 1715 році її освятили на честь святої Катерини, вельми шанованої в Україні. І з того часу Катерининська церква прикрашає Чернігів і нагадує про звитягу місцевих козаків. А сфотографуватись біля Катерининської церкви можна як удень, так і ввечері, адже храм підсвічується, коли стає темно. Якщо опублікуєте такі фото, більшість ваших знайомих відразу зрозуміє: ви були у стародавньому Чернігові!
Чернігівський Вал
Недалеко від Катерининської церкви знаходиться інша питомо чернігівська локація для ідеальної фотосесії. Йдеться про Чернігівський Вал з його славнозвісними гарматами, або Дитинець.
У Середні віки територія Валу розташовувалась на мисі, у місці злиття Десни та Стрижня, що робило її ідеальною для побудови дитинця. Тобто фортифікацій всередині міста для проживання світської та церковної влади, а також воїнів та бояр. Тоді як всі інші категорії населення проживали поза дитинцем — в окольному граді, або “острозі”.
У XI-XII століттях чернігівські князі активно розширювали дитинець та розбудовували його. Наприклад, за Мстислава Хороброго розпочалось будівництво такої відомої історико-архітектурної пам’ятки Чернігова як Спасо-Преображенський собор. Пізніше в дитинці “виросли” й інші храми і, здавалося б, ніщо не передвіщало біди… Однак вона прийшла зі Сходу у вигляді монгольської навали у 1239 році.
Звичайно, що монголи завдали сильної шкоди Чернігову загалом і дитинцю зокрема. Тому після 1239 року їм знадобилось багато часу на відновлення. І, хоч дитинець відбудували та заново заселили, він більше не мав такого оборонного значення, як раніше. Зрештою, все дійшло до того, що наприкінці XVIII століття дитинець взагалі реконструювали під парк. Прибрали оборонні споруди та зброю, за винятком славнозвісних гармат. Саме з ними туристи часто фотографуються на Валу.
Спасо-Преображенський собор
Крім гармат, на Чернігівському Валу є ряд інших історико-архітектурних пам’яток, які виглядають неймовірно як у житті, так і на фото. Однією з них є Спасо-Преображенський собор — чернігівський храм з давньою історією.
Будівництво Спасо-Преображенського собору розпочалося за чернігівського князя Мстислава Володимировича приблизно у 1033-1034 роках. І продовжувалось у наступних десятиліттях. Важко сказати, коли Спасо-Преображенський собор добудували. Як мінімум, у літописному записі про 1078 році він вже згадується як завершений.
І, хоч Спасо-Преображенський собор у Чернігові будували за візантійськими традиціями, популярними в той час, в Україні немає подібних давньоруських храмів. Адже у Спасо-Преображенського собору унікальне планування, пов’язане з його присвятою святу Преображення Господнього.
Згідно з Євангеліями, одного разу Ісус покликав Петра, Якова та Івана на гору Фавор і “преобразився” там. Засяяв сліпучим світлом, а біля нього з’явились Мойсей та Ілля. Саме цей біблійний сюжет “зашифрований” у конструкції Спасо-Преображенського собору. І, якщо дивитись на храм з центрального входу, видно дві вежі з дзвіницями й купол між ними. Відповідно вежі символізують пророків, а купол — сина Божого.
На щастя, такий унікальний собор пережив монгольське вторгнення, пожежі, німецько-радянську війну і так далі. Звичайно, його добудовували та реконструювали. Разом з тим Спасо-Преображенський собор залишається прикладом унікальної історико-архітектурної спадщини Чернігова. Ще й виглядає дуже по-інстаграмному, наче невеличкий замок.
Красна площа
Площі були, є і будуть одними з найпопулярніших локацій для фотосесій у містах, і Чернігів не виняток. Його Красна площа завжди привертає до себе увагу туристів, зокрема, через історико-архітектурну спадщину.
У Середні віки територія Красної площі знаходилась поза чернігівським дитинцем і служила торгом. Тобто місцем, де торгували мешканці Чернігова та іноземні купці. І лише після монгольської навали у 1239 році, коли вони зруйнували дитинець, ця місцевість почала набувати статус головної площі.
З того часу назва площі неодноразово змінювалась. Вона була і:
- П’ятницьким полем;
- Базарною площею;
- Театральною площею;
- Магістратською площею;
- Красною площею;
- площею імені Куйбишева;
У 1930-х роках площу виклали червоною цеглою, що стало її родзинкою. Дехто навіть припускає, що звідси й пішла назва площі. Разом з тим, це лише одна з версій. Найбільш популярною є наступне пояснення: прикметник “красна” у назві площі означає “красива”, а не колір цегли.
Хай там як, Красна площа справді гарна. Тут можна сфотографуватись на фоні Чернігівського обласного музично-драматичного театру, що вражає своїм стилем. Або поблизу історичної будівлі Апеляційного суду. Загалом великий простір площі залишає багато місця для креативу.
П’ятницька церква
Колись Красна площа називалась П’ятницьким полем, що безпосередньо пов’язане з її близькістю до П’ятницької церкви. До храму, без якого важко уявити Чернігів, якщо взагалі можливо.
Будівництво П’ятницької церкви оповите таємницею. Точно не відомо коли і хто побудував її. Ймовірно, це сталось наприкінці XII століття або за ініціативи руського зодчого Петра Милонога, або завдяки місцевим купцям. Друга версія більш поширена й вірогідна, адже церква розташована саме на колишній торговій площі і присвячена Святій Параскеві П’ятниці, яку вважали покровительницею торгівлі.
Спочатку П’ятницька церква була прямокутною, хрестово-купольною та чотиристовпною. З часом її структура зазнала серйозних змін через добудови, руйнування, пожежі й ремонти. Особливо деструктивно на П’ятницьку церкву вплинула німецько-радянська війна: храм ледь не зрівняли із землею. На щастя, у другій половині XX століття його відновили, орієнтуючись на первісний вигляд.
Завдяки цьому у XXI столітті гості Чернігова можуть сфотографуватись поблизу топової давньоруської церкви з цікавою історією. При чому — як у день, так і ввечері, адже храм підсвічується, коли стає темно.
Дерев’яна архітектура Чернігова
Як відомо, під час німецько-радянської війни більша частина чернігівської архітектури згоріла. Вогонь з легкістю поширювався на дерев’яні будівлі, проте чудом не знищив усі.
У Чернігові збереглись десятки дерев’яних будинків. З 2018 року ними опікується проєкт “Дерев’яне мереживо Чернігова”, біля джерел якого стоїть Станіслав Іващенко. Чоловік об’єднав навколо себе однодумців і зайнявся збереженням дерев’яної архітектури Чернігова. За його підрахунками, у місті близько двохсот таких будинків і багато з них потребують реставрації.
Саме завдяки “Дерев’яному мереживу Чернігова” мешканці та гості міста можуть сфотографуватись на фоні яскравих та унікальних будівель з дерев’яним оздобленням. Або ж біля нереставрованих задля привернення уваги до цієї проблеми. Не можна дозволити, щоб наша культурна спадщина “мовчки” зникала.
Сквер Богдана Хмельницького
Якщо будете поблизу П’ятницької церкви, завітайте й до скверу Богдана Хмельницького. Вони розташовані неподалік, що максимально зручно в підборі ідеальних локацій для фотосесії.
На перший погляд, це звичайний сквер. Проте його природа, фонтани та пам’ятники створюють особливу атмосферу. До того ж надзвичайно гарну, недарма сквер Богдана Хмельницького є місцем сили для багатьох чернігівців.
У сквері Богдана Хмельницького завжди можна зробити ідеальну фотосесію на природі, не відмовляючись від зручностей міста.
Болдині гори
На захід від історичного центру Чернігова височать Болдині гори — інша популярна локація для фото в місті. На Болдиних горах можна насолодитись зеленою природою та мальовничими краєвидами. І більше дізнатись про історію краю.
Взагалі назва “Болдині гори” походить від давньоруського слова “болд”, що означає дуб — дерево, яке слов’яни-язичники вважали святим. Тому деякі чернігівці думають, що колись на території Болдиних гір знаходився Святий дубовий яр та язичницьке капище. Хоч археологічні матеріали не підтверджують це. Натомість вони демонструють, що ця територія віками служила некрополем.
Крім того, Болдині гори пов’язані зі Святим Антонієм Печерським. У літописному записі про 1069 рік сказано: Антоній прибув до Чернігова, полюбив Болдину гору, викопав там печеру й поселився. З тих часів у Чернігові залишились Антонієві печери, які також можна відвідати.
Регіональний ландшафтний парк “Ялівщина”
Регіональний ландшафтний парк “Ялівщина” — ідеальне місце для фотосесії на природі. Мешканці та гості Чернігова регулярно приходять сюди, щоб насолодитись мальовничою природою та краєвидами.
“Ялівщина” має унікальний рослинний фонд, адже у другій половині XX століття на цій території був ботанічний сад. Відтоді в “Ялівщині” залишились поодинокі катальпи, бархати амурські, різний бузок та інші дерева, завезені до регіону. Основним деревом залишається сосна, тому в “Ялівщині” завжди панує свіжий сосновий запах.
Регіональним ландшафтним парком “Ялівщина” можна довго гуляти, підшуковуючи собі місце для фотосесії. Адже він охоплює площу близько 110 гектарів і є найбільшим природним комплексом міста. Крім рослин, “Ялівщиною” протікає річка Стрижень. Вона також може стати чудовим фоном для ваших фото.
Ейфелева вежа
Не обов’язково летіти до Парижу, щоб побачити славнозвісну Ейфелеву вежу і сфотографуватись на її фоні. Це можна зробити й у Чернігові, адже у нас є власна Ейфелева вежа.
Чернігівська Ейфелева вежа є точною зменшеною копією всесвітньо відомого твору Гюстава Ейфеля. І вона, як й оригінальна, виготовлена з металевих конструкцій. Щоправда, висотою всього лише чотири метри. Попри цей нюанс, чернігівці та гості міста радо фотографуються на її фоні.
Звичайно, чернігівська Ейфелева вежа не замінить паризької. Проте вона дозволяє відчувати близькість до французького шедевра архітектури, хоч й у зменшеному вигляді. З переваг — чернігівська Ейфелева вежа повністю поміщається у кадр. І біля неї можна зробити багато веселих та прикольних фотографій, які запам’ятаються на все життя.
Чернігівські мурали
Напроти міських муралів також можна влаштувати цікаву фотосесію. Наприклад, у Чернігові є такі мурали: “Янгол з котиком”, “Ластівки”, “Перше тепло”, “Квітучі руки”, “Сови” та інші.
“Янгол з котиком” — мурал Євгенії Гапчинської та Віталія Гідевана, створений у 2017 році. Євгенія є популярною українською художницею з неординарним стилем. На її малюнках постає ідеальний “дитячий” світ — ніжний, життєрадісний та безтурботний. Таким же є сюжет чернігівського муралу Гапчинської. На ньому світловолоса дівчинка “підглядає” з-за штори за дорослим світом, а білий котик підтримує її в цьому.
“Ластівки” та “Перше тепло” — мурали, виконані Сергієм Тонкановим, відомим чернігівським художником. “Ластівки” з’явились на стіні Чернігівського обласного онкодиспансеру у 2017 році як символ надії на одужання. Тоді як “Перше тепло” постало на одному з будинків Стрілецької набережної у 2021 році.
“Квітучі руки” — мурал харківського художника Олександра Брітцева, створений у 2018 році. Подібні мурали, крім Чернігова, розташовані у Слов’янську, Генічеську та Дрогобиці. У кожному місті “Квітучі руки” намальовані під різними кутами і, якщо скласти їх докупи, вийде ромб — сакральний символ слов’ян. Крім того, ці руки, які тягнуться одна до одної, втілюють ідеї допомоги, підтримки та об’єднання.
“Сови” — милий мурал Дмитра Алехіро, дата створення якого невідома. На малюнку зображена мати-сова зі своїми совенятками. Вона захищає їх та водночас ознайомлює з великим світом, сповненим цікавинок.
Чернігів фотогенічний
Як бачите, у Чернігові безліч місць, де можна провести ідеальну фотосесію — як поблизу історико-архітектурних пам’яток, так і на природі чи з прикладами сучасного мистецтва.
Вибір локації залежить тільки від вас. Ба більше, можете відвідати декілька місць відразу. Адже більшість з них розташовані недалеко одне від одного, як от Красна площа та П’ятницька церква. І яку б локацію для фотосесії в Чернігові ви не обрали, головне, що у вас залишиться пам’ять про це чудове та стародавнє місто.