Чернігівська земля багата талантами – письменниками, поетами, оперними співачками та вченими. На жаль, в минулому більшість талантів всмоктувала в себе спочатку Російська імперія, а потім – і Радянський Союз. Сьогодні поговоримо про знану постать – Дейшу-Сіоницьку Марію Адріанівну.
Марія Адріанівна була знаменитою співачкою, яка жила на рубежі XIX і XX століття. Це була блискуча епоха розвитку російського оперного мистецтва. В цей час жив і творив великий Шаляпін! Його бас був знаний не тільки в Російській імперії, але й далеко за її межами. Але при всій повазі до Шаляпіна слід зауважити, що на сцені творив не тільки він. Навколо великої зірки була велика кількість менш яскравих зірочок. Однією з них була Марія Дейша-Сіоницька, про яку ми хочемо згадати в цій статті на сайті chernihivchanka.
Деталі біографії Марії Дейші
Марія Дейша з’явилася на світ 3 листопада 1859 року в Чернігові в сім’ї заможних містян. «Путівку в життя» Марії дала Чернігівська жіноча гімназія – саме тут майбутня оперна співачка здобула початкову освіту. Наступною щаблиною в здобутті освіти стало Київське музичне училище. В 1881 році Марія Дейша-Сіоницька закінчила Консерваторію в Санкт-Петербурзі. В Консерваторії вона навчалася спочатку в класі Е. Цванцигер, а останній рік – в класі Еверарді. Літо 1881 року співачка запам’ятає назавжди: на благодійному концерті в Курську вона вперше виступила публічно. Вражені її співом, місцеві меценати зібрали 4000 рублів для того щоб Марія могла продовжити навчання. 4000 рублів були дуже великою сумою на ті часи. Цього як раз вистачило на подорож і подальше навчання у Відні. Ментором Марії Дейші стала знаменита Матильда Маркезі.
В 1882 році відбувся ще один крутий поворот в долі Марії Дейші. Вона разом зі своїм педагогом переїхала до столиці Франції. Тут голос співачки почув Е. Колон, дирижер «Гранд-Опера». Він запропонував Марії почати виступати на сцені цього театру. Проте Дейша-Сіоницька прийняла інше рішення – повернулася до Російської імперії.
В 1883 році вона почала співати партію Аїди в Маріїнці. З 1891 по 1908 рік Марія виконувала партію Тетяни в Большому Театрі в Москві. Останньою для неї на московській сцені стала партія Наталки в «Русалці» Даргомижського.
В 1903 році Марія Дейша-Сіоницька отримала високе звання заслуженої артистки імператорських театрів.
З 1883 по 1892 рік, в літні місяці, співачка покращувала свою вокальну майстерність в Італії. Композитор А. Бойто високо оцінив її виконання партій в «Мефістофелі».
Марія Сіоницька мала сильне, гнучке драматичне сопрано і легку колоратуру. За всю свою професійну діяльність співачка виконала понад 40 різних партій. Вона була Земфірою в «Алеко» Рахманінова, Маріорицею в «Льодовому будинку» Корещенко, Ярославною в «Князі Ігорі», Катариною Арагонською в опері «Генріх VIII» К. Сенс-Санса.
Марія Дейша – улюблена співачка Чайковського і Рахманінова
Петро Ілліч Чайковський називав Марію Дейшу кращою виконувачкою партій у власних операх, Римський-Корсаков написав добрий відгук на виконання співачкою партії Купави.
Сергій Рахманінов якось писав, що в оперному мистецтві є тільки дві гідні речі: «Алеко» Шаляпіна і виконання Земфіри Сіоницькою. Марія Дейша-Сіоницька також відома і своїми іншими ролями: Маргарити («Мефістофель»), Людмили («Руслан і Людмила»), Агати («Вільний стрілець), Донни Анни («Дон Жуан») та ін.
В 1901 році Марія Дейша придбала собі дачу в Коктебелі. Ця вілла-дача знаходилася на березі моря неподалік від маєтку М. Волошина і називалася «Адріана».
Благодійні виступи в Україні
В 1903 році оперна співачка виступила в столиці України, на ювілейному концерті М. Лисенка. Через 4 роки Коцюбинський запросив її в Чернігів співати разом з Миколою Лисенком. Марія Дейша це прохання задовольнила. В 1913 році Марія Сіоницька зіграла роль Тетяни в опері «Москаль-чарівник» Івана Котляревського. Цей виступ стався на вечорі пам’яті М. Щепкіна. .
Впродовж 4 років, з 1907 по 1911 рік в Синодальному училищі церковного співу в Москві пройшли «Музичні виставки» – 15 безкоштовних концертів, організованих Марією Сіоницькою.
В 1906 році Марія Дейша була співорганізатором московської Народної консерваторії. В радянський період, з 1921 по 1932 рік вона займала професорську посаду в Московській консерваторії.
Теоретичні знання і практичний досвід співачки втілились в книжку «Співи в почуттях». Цей твір побачив світ в 1926 році.
Марія Адріанівна відійшла у засвіти 25 серпня 1932 року в Коктебелі. По собі Марія Дейша лишила двох синів – Адріана Дейшу та усиновленого Миколу Каретникова.
